УКРАИНСКИЕ НАРОДНЫЕ ПЕСНИ

Украинские народные песни

***

А вже третій вечір

А вже третій вечір, як дівчину бачив,

Ходжу біля хати — її не видати.

— Вийди, дівчино, вийди, рибчино,

Вийди, серденя, утіхо моя!

— Не вийду, козаче, не вийду, соколе,

Мене мати лає, гулять не пускає.

— Брешеш, дівчино, брешеш, рибчино,

Брешеш, серденя, утіхо моя!

— Та було б не рубати зеленого дуба,

Та було б не сватати, коли я не люба.

— Правда, дівчино, правда, рибчино,

Правда, серденя, утіхо моя!

***​

Била жінка мужика, за чуприну взявши

Била жінка мужика, за чуприну взявши,

Що він їй не поклонився, ще й шапочку знявши,

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й шапочку знявши.

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й шапочку знявши.

Била жінка мужика, пішла позивати,

Присудили мужику ще й жінку прохати,

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й жінку прохати.

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й жінку прохати.

Сидить жінка на припічку, ноги підібгавши,

Стоїть мужик у порога, ще й шапочку знявши,

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й шапочку знявши.

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й шапочку знявши.

— Прости ж мене, моя мила, що ти мене била,

Куплю тобі корець меду, коновочку пива,

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й коновочку пива.

Ще й, ще й, ще й, ще й, ще й коновочку пива.

— Ой від пива болить спина, а від меду голова;

Купи мені горілочки, щоб весела я була,

Щоб, щоб, щоб, щоб, щоб весела я була.

Щоб, щоб, щоб, щоб, щоб весела я була.

***​

Був собі гарний хлопець

Був собі гарний хлопець,

Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Приспів:

Ой чули, чули, чули,

Чи чули, чули ви,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Чи теплі, чи студені,

Чи з білої муки;

Дівчина хлопця любить,

А він їсть пироги.

Приспів:

Ой чули, чули, чули,

Чи чули, чули ви,

Дівчина хлопця любить,

А він їсть пироги.

Із гори високої

Напали вороги.

Козак лишив дівчину

І вхопив пироги.

Приспів:

Ой чули, чули, чули,

Чи чули, чули ви,

Козак лишив дівчину

І вхопив пироги.

Козак мав довгі ноги,

Скакав через степи

Дівчину рятувати,

Бо вже з’їв пироги.

Приспів:

Ой чули, чули, чули,

Чи чули, чули ви,

Дівчину рятувати,

Бо вже з’їв пироги.

***​

В кінці греблі шумлять верби

В кінці греблі шумлять верби,

Що я насадила…

Нема того козаченька,

Що я полюбила.

Нема того козаченька,

Що я полюбила.

Нема мого миленького, —

Поїхав за Десну;

Сказав: «Рости, дівчинонько,

На другую весну!»

Сказав: «Рости, дівчинонько,

На другую весну!»

Росла, росла дівчинонька

Та й на порі стала;

Ждала, ждала козаченька,

Та й плакати стала.

Ждала, ждала козаченька,

Та й плакати стала.

Плачте очі, плачте карі,

Така ваша доля:

Полюбила козаченька,

При місяці стоя!

Полюбила козаченька,

При місяці стоя!

Зелененькі огірочки,

Жовтії квіточки…

Нема мого миленького, —

Плачуть карі очки!

Нема мого миленького, —

Плачуть карі очки!

Не я не його полюбила,

Полюбила мати.

Вона ж мене заставляла

Рушнички давати.

Вона ж мене заставляла

Рушнички давати.

Дала один, дала другий,

На третьому стала.

А четвертим білесеньким

Рученьки зв’язала.

А четвертим білесеньким

Рученьки зв’язала.

​***

Гаю, гаю, зелен розмаю

Гаю, гаю, зелен розмаю,

Любив дівчину, сам добре знаю. (2)

Любив дівчину півтора року,

Доки не дізнали вороги збоку. (2)

А як дізнали — розщебетали…

Бодай же вони щастя не знали! (2)

Сусіди близькі, вороги тяжкі,

Пийте, гуляйте, як самі знайте! (2)

Пийте, гуляйте, як самі знайте,

Де двоє ходять, не розлучайте! (2)

***​

Гомін, гомін, гомін по діброві

Гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Туман поле, поле покриває,

Мати сина проганяє:

«Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе орда візьме!»

«Мене, мамо, мене орда знає —

В чистім полі обминає».

«Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе турчин візьме!»

«Мене, мамо, мене турчин знає

Сріблом-злотом наділяє».

«Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе ляхи візьмуть!

«Мене, мамо, мене ляхи знають

Медом-вином напувають».

Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе москаль візьме!»

«Мене, мамо, мене москаль знає —

Давно уже підмовляє».

Гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Туман поле, поле покриває,

Мати сину промовляє:

«Вернись, синку, вернись додомоньку,

Змию тобі головоньку».

«Мені головоньку дощі змиють,

А висушать буйні вітри».

​***

Гриць мене, моя мати

Гриць мене, моя мати,

Гриць мене полюбив,

Гриць мені, моя мати,

Черевички купив.

Купив мені черевички

За цілого п’ятака,

Щоб я зранку до вечора

Вибивала тропака.

Очеретом качки гнала,

Спотикнулась та й упала:

За те мене мати била,

Щоб я хлопців не любила.

Ой я хлопців не любила,

Тільки Петра та Данила,

Грицька, Федька та Івана,

Марка, Стецька та Романа.

Та Ігната, та Уласа,

Що танцює вихилясом,

За Трохима ж під кінець

Побив мене пан-отець.

***​

Десь тут була подоляночка

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона сіла,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

Ой устань, устань, подоляночко,

Ой устань, устань, молодесенька!

Умий своє личко,

Та личко біленьке,

Біжи до Дунаю,

Бери молоденьку,

Бери ту, що скраю!

***​

Дівка в сінях стояла

Дівка в сінях стояла,

На козака моргала:

«Ти, козаче, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!»

Серце моє!»

«Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе батько лихий, (2)

Серце моє!»

Серце моє!»

«Батька дома немає,

У шиночку гуляє.

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!»

Серце моє!»

«Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе мати лиха, (2)

Серце моє!»

Серце моє!»

«Матері дома немає,

На хрестинах гуляє.

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!»

Серце моє!»

«Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе собаки лихі, (2)

Серце моє!»

Серце моє!»

«Я собакам угоджу,

Я їм хліба положу.

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!»

Серце моє!»

«Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе кішки лихі, (2)

Серце моє!»

Серце моє!»

«Я ж і кішкам угоджу,

Шматок сала підложу.

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!»

Серце моє!»

«Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе миші лихі, (2)

Серце моє!»

Серце моє!»

«Коли ж мишей боїшся,

На воротях повісся,

Ізгинь, пропади,

А до мене не ходи,

Цур тобі, пек!»

Цур тобі, пек!»

***​

За городом качки пливуть

За городом качки пливуть,

Каченята крячуть…

Вбогі дівки заміж ідуть,

А багаті плачуть.

Вбогі дівки заміж ідуть,

А багаті плачуть.

Вбогі дівки заміж ідуть

З чорними бровами,

А багаті вдома сидять

З кіньми та з волами.

А багаті вдома сидять

З кіньми та з волами.

— Ой чи чула, дівчинонько,

Як я тебе кликав?

Через твоє подвір’ячко

Сивим конем їхав.

Через твоє подвір’ячко

Сивим конем їхав.

— Ой хоч чула, хоч не чула —

Не обзивалася,

Темна нічка-петрівочка —

Вийти боялася.

Темна нічка-петрівочка —

Вийти боялася.

— Ой не бійся, дівчинонько,

Не бійся нічого,

Бо я, хлопець молоденький,

Не зрадив нікого!

Бо я, хлопець молоденький,

Не зрадив нікого!

— Ой не хоче твоя мати

Мене, бідну, знати,

Хоче собі багатую

Невістку шукати!

Хоче собі багатую

Невістку шукати!

— Нащо мені на подвір’ї

Воли та корови,

Як не буде в моїй хаті

Любої розмови?

Як не буде в моїй хаті

Любої розмови?

Ой десь гуде, ой десь грає,

Скрипка витинає:

Ой то вдова своїй доні

Весілля справляє.

Ой то вдова своїй доні

Весілля справляє.

Нехай знають, нехай знають,

Де музики грають,

Нехай знають, нехай знають,

Як бідні гуляють!

Нехай знають, нехай знають,

Як бідні гуляють!

***​

Засвистали козаченьки

Засвистали козаченьки

В похід з полуночі,

Виплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Виплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися,

Та за свого миленького

Богу помолися!

Та за свого миленького

Богу помолися!

Стоїть місяць над горою,

А сонця немає.

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає:

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає:

«Іди, іди, мій синочку,

Та не забаряйся,

За чотири неділеньки

Додому вертайся!»

За чотири неділеньки

Додому вертайся!»

«Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось мій кінь вороненький

В воротях спіткнувся.

Та щось мій кінь вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой бог знав, коли вернусь,

В якую годину;

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину!»

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину!»

«Ой рада б я Марусеньку

За рідну прийняти,

Та чи буде ж вона мене,

Сину, шанувати?»

Та чи буде ж вона мене,

Сину, шанувати?»

«Ой не плачте, не журітесь,

В тугу не вдавайтесь:

Заграв мій кінь вороненький

Назад сподівайтесь!»

Заграв мій кінь вороненький

Назад сподівайтесь!»

​***

Їхали козаки

Їхали козаки із Дону додому,

Підманули Галю — забрали з собою.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Підманули Галю — забрали з собою.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Підманули Галю — забрали з собою.

«Поїдемо з нами, з нами, козаками,

Лучче тобі буде, як в рідної мами!

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Лучче тобі буде, як в рідної мами!»

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Лучче тобі буде, як в рідної мами!»

Везли, везли Галю темними лісами,

Прив’язали Галю до сосни косами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Прив’язали Галю до сосни косами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Прив’язали Галю до сосни косами.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,

Підпалили сосну од гори до низу.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Підпалили сосну од гори до низу.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Підпалили сосну од гори до низу.

Горить сосна, горить і палає,

Кричить Галя криком, кричить-промовляє.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Кричить Галя криком, кричить-промовляє:

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Кричить Галя криком, кричить-промовляє:

«Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,

Ой хто дочок має, нехай научає!»

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Ой хто дочок має, нехай научає.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Ой хто дочок має, нехай научає.

«А хто дочок має, нехай научає —

Темненької ночі гулять не пускає».

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Темненької ночі гулять не пускає.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Темненької ночі гулять не пускає.

Обізвався козак: «Я в полі ночую,

Я твій голосочок здалека почую.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Я твій голосочок здалека почую».

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Я твій голосочок здалека почую».

Обізвався козак: «Я в полі пахаю,

Я твій голосочок здалека пізнаю.

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Я твій голосочок здалека пізнаю».

Ой ти, Галю, Галю молодая,

Я твій голосочок здалека пізнаю».

​***

Казав мені батько

Казав мені батько,

Щоб я оженився,

По досвітках не ходив

Та й не волочився.

По досвітках не ходив

Та й не волочився.

А я козак добрий,

Та й не волочуся,

Де дівчину чую,

Там нічку ночую,

А де молодички —

Там я і дві нічки.

Покіль не женився,

Потіль не журився:

Ні ложкою, ні мискою,

Ні третьою колискою.

Ні ложкою, ні мискою,

Ні третьою колискою.

А як оженився,

Так і зажурився:

І ложкою, і мискою,

Пір й третьою колискою.

І ложкою, і мискою,

Пір й третьою колискою.

Як прийшов у хату,

Діти кажуть: «Папи!»

Жінка каже: «Бери шапку,

Тікай к чорту з хати.

Жінка каже: «Бери шапку,

Тікай к чорту з хати.

Тікай к чорту з хати

У поле орати,

А я собі, молоденька,

Піду погуляти!»

А я собі, молоденька,

Піду погуляти!»

***​

Лугом іду, коня веду

«Лугом іду, коня веду,

Розвивайся, луже!

Сватай мене, козаченьку,

Люблю тебе дуже!

Сватай мене, козаченьку,

Люблю тебе дуже!

Ой хоч сватай, хоч не сватай,

Хоч так присилайся,

Щоб та слава не пропала,

Що ти залицявся!»

Щоб та слава не пропала,

Що ти залицявся!»

«Ой коли б ти, дівчинонько,

Трошки багатенька,

Взяв би тебе за рученьку,

Повів до батенька!»

Взяв би тебе за рученьку,

Повів до батенька!»

«Ой коли б я, козаченьку,

Була багатенька,

Наплювала б я на тебе

Й на твого батенька!

Наплювала б я на тебе

Й на твого батенька!

Ой коли б я, козаченьку,

Та й забагатіла,

То я б тебе, ледачого,

Й за харч не схотіла!»

То я б тебе, ледачого,

Й за харч не схотіла!»

«Бодай же ти, дівчинонько,

Тоді заміж пішла,

Як край битої дороги

Рута-м’ята зійшла!»8

Як край битої дороги

Рута-м’ята зійшла!»

«Бодай же ти, козаченьку,

Тоді оженився,

Як у млині на камені

Кукіль уродився!»

Як у млині на камені

Кукіль уродився!»

Не журися, дівчинонько,

Рута зелененька:

Цей покинув, другий буде,-

Ще ж ти молоденька!

Цей покинув, другий буде,-

Ще ж ти молоденька!

Цей покинув, другий буде,

Другий буде кращий,

А цей буде у болоті

Над чортами старший!

А цей буде у болоті

Над чортами старший!

Край битої доріженьки

Рута-м’ята зійшла…

Молодая дівчинонька

Та вже й заміж вийшла.

Молодая дівчинонька

Та вже й заміж вийшла.

А у млині на камені

Кукіль не зіходить…

Старий козак, як собака,

По вулицях ходить.

Старий козак, як собака,

По вулицях ходить.

Ой у млині на камені

Кукіль не вродився…

Старий козак, як собака,

Й досі не женився!

Старий козак, як собака,

Й досі не женився!

***​

На городі буркун

На городі буркун ягідок не родить,

А кум до куми щовечора ходить.

— Ой кумцю моя, принесу ячменю.

— Ой не йди, не неси, де ж я його змелю?

— Ой кумцю моя, принесу я проса.

— Ой не йди, не неси, бо я буду боса.

— Ой кумцю моя, принесу я гречки.

— Ой не йди, не неси, не тре… суперечки.

— Ой кумцю моя, принесу сметани.

— Ой прийди, принеси, милий мій, коханий.

— Ой кумцю моя, принесу я масла.

— Ой прийди, принеси, щоб любов не згасла.

— Ой кумцю моя, принесу я сала.

— Ой прийди, принеси, я того чекала.

— Ой кумцю моя, принесу горілки.

— В мене нема чоловіка, в тебе нема жінки.

— Ой кумцю моя, принесу я грошей.

— Ой прийди, принеси, милий мій, хороший.

На городі буркун ягідок не родить,

А кум до куми як ходив, то й ходить.

​***

Над моєю хатиною

Над моєю хатиною

Чорна хмара стала…

А на мене, молодую,

Поговір та слава!

А на мене, молодую,

Поговір та слава!

Ой я тую чорну хмару

Крилом розмахаю…

Перебуду сей поговір,

Перебуду й славу.

Перебуду сей поговір,

Перебуду й славу.

Хоч я сюю перебуду,

Другую набуду,

А таки ж я, молодая,

Без слави не буду.

А таки ж я, молодая,

Без слави не буду.

Ой не піде дрібен дощик

Без тучі, без грому…

Ой не вийде дівка заміж

Та й без поговору.

Ой не вийде дівка заміж

Та й без поговору.

Настучиться, нагримиться, —

Дрібен дощик піде…

Насудятьси воріженьки,

Дівка заміж піде.

Насудятьси воріженьки,

Дівка заміж піде.

Судіть, судіть, воріженьки,

А я й не боюся:

З ким люблюся — ізійдуся,

Не наговорюся.

З ким люблюся — ізійдуся,

Не наговорюся.

Судіть, судіть, воріженьки, —

Судила б вас трясця!..

А моєму миленькому

Пошли, Боже, щастя…

А моєму миленькому

Пошли, Боже, щастя…

Пошли, Боже, йому щастя

Що й добру годину,

Що він мене пригортає,

Як мати дитину.

Що він мене пригортає,

Як мати дитину.

​***

Не питай, чого в мене заплакані очі

Не питай, чого в мене заплакані очі,

Чого часто тікаю я в гай

І блукаю я там до півночі,

Не питай, не питай, не питай.

Не питай, чого в’яну і сохну, як квітка,

Бо так щиро кохаю тебе.

Ти покинув мене, сиротину,

На посміх, поговір для людей.

Не питай, бо нічого тобі не скажу я, —

Бачив ти мої сльози і сум,

А нещирі слова та байдужі

Не розвіють тяжких моїх дум.

***

Не чудуйтесь, добрі люди, що перебираю

Не чудуйтесь, добрі люди, що перебираю,

Бо такого мужа хочу, якого я знаю:

Аби піпку не курив, табаку не нюхав,

Чужих жінок не любив, все лиш мене слухав.

Аби піпку не курив, табаку не нюхав,

Чужих жінок не любив, все лиш мене слухав.

Не чудуйтесь, добрі люди, що я не женюся,

Бо таку я жінку хочу, яку сподіюся:

Аби кривих ніг не мала, хату пильнувала,

Як додому п’яний прийду, би ня цілувала.

Аби кривих ніг не мала, хату пильнувала,

Як додому п’яний прийду, би ня цілувала.

​***

Несе Галя воду

Несе Галя воду,

Коромисло гнеться,

За нею Іванко,

Як барвінок, в’ється.

— Галю, ж моя Галю,

Дай води напиться,

Ти така хороша —

Дай хоч подивиться.

— Вода у ставочку,

Той піди напийся,

Я буду в садочку —

Прийди подивися.

— Прийшов у садочок,

Зозуля кувала,

А ти ж мене, Галю,

Та й не шанувала.

— Стелися, барвінку, —

Буду поливати,

Вернися, Іванку, —

Буду шанувати.

— Скільки не стелився,

Ти не поливала,

Скільки не вертався,

Ти не шанувала.

Несе Галя воду,

Коромисло гнеться,

За нею Іванко,

Як барвінок, в’ється.

***

Одна гора високая

Одна гора високая,

А другая низька…

Одна мила далекая,

А другая близька.

У цієї близенької

Воли та корови,

А в тієї далекої —

Та чорнії брови.

У цієї близенької

Воли поздихають,

А в тієї далекої

Брівки не злиняють.

У цієї близенької —

Рушник на кілочку,

А в тієї далекої —

Брови на шнурочку.

Ой я цюю близенькую

Людям подарую,

А до тої далекої

Пішки помандрую!

***

Ой важу я, важу

Ой важу я, важу

На ту дівчину вражу,

Мене мати не пускає,-

Я в віконечко лажу.

Не ходи через лід,

Бо увалишся,

Ой люби, козаченьку,

Коли важишся.

Ой люби, козаченьку,

Поможи тобі, Боже,

Ой цілуй, моє серце,

Поки сон тебе зможе.

Через греблю стежечка,

Нема мого сердечка,

Кличу, кличу — не чує,

Нехай здоров ночує.

Через греблю стежечка,

Нема мого сердечка,

Кличу, кличу — да й не йде,

Нехай же він пропаде.

​***

Ой гаю мій, гаю

Ой гаю мій, гаю,

Та густий, не прогляну,-

Упустила та голубонька

Та вже й не піймаю…

Ой хоч же піймаю,

Та й уже ж не такого,

Не приляже моє серденько

Ніколи до нього.

Ой гаю мій, гаю,

Та густий, зелененький,

Любив мене та козаченько

Хороший, молоденький.

Ой гаю мій, гаю,

Та густий, кучерявий,

Любив мене та козаченько

Хороший, чорнявий.

***

Ой дівчина-горлиця

Ой дівчина-горлиця

До козака горнеться,

А козак, як орел,

Як побачив, так і вмер.

А козак, як орел,

Як побачив, так і вмер.

Умер батько — байдуже,

Вмерла мати — байдуже,

Умер милий, чорнобривий,

Жаль мені його дуже.

Умер милий, чорнобривий,

Жаль мені його дуже.

Я за батька книш дала

І за матір книш дала,

А за свого миленького —

Цуцика рябенького.

А за свого миленького —

Цуцика рябенького.

***​

Ой зійди, зійди, ти зіронько вечірняя

— Ой зійди, зійди,

Ти зіронько вечірняя!

Ой вийди, вийди,

Дівчинонько моя вірная!

Ой вийди, вийди,

Дівчинонько моя вірная!

Рада б зірка зійти —

Чорна хмара наступає;

Рада б дівка вийти —

Так матуся її не пускає.

Рада б дівка вийти —

Так матуся її не пускає.

Ой зіронька зійшла —

Усе поле й освітила,

А дівчина вийшла —

Козаченька та й звеселила.

А дівчина вийшла —

Козаченька та й звеселила.

— Ой ти, козаче,

Ти, хрещатий барвіночку!

Хто ж тобі постеле

У дорозі та постілоньку?

Хто ж тобі постеле

У дорозі та постілоньку?

— Ой стелеться мені

Широкий лист бурковина,

А під голови —

Голубая та жупанина.

А під голови —

Голубая та жупанина.

Ой через межу

Зелений горошок слався;

Козак до дівчини

Через люди та й поклонявся:

Козак до дівчини

Через люди та й поклонявся:

«Ой і поклоніться,

Ой ви, добрії люди,

Нехай моїй милій

Там легесенько буде!

Нехай моїй милій

Там легесенько буде!

Ох і поклоніться,

Ой ви дівчині-небозі,

А що мені добре

У далекій дорозі!»

А що мені добре

У далекій дорозі!»

​***

Ой кум до куми залицявся

Ой кум до куми залицявся,

Посіяти конопельки обіцявся.

Він сіяв, присівав,

Присіваючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Вибирати конопельки обіцявся.

Він брав, вибирав,

Вибираючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Змолотити конопельки обіцявся.

Він їх молотив,

Молотячи говорив:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Вимочити конопельки обіцявся.

Він мочив, примочав,

Примочаючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Витіпати конопельки обіцявся.

Він тіпав, витіпав,

Витіпаючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Випрясти конопельки обіцявся.

Він пряв, випрядав,

Випрядаючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Їй наткати полотна обіцявся.

Він ткав, витикав,

Витикаючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Їй пошити сорочечку обіцявся.

Він шив, вишивав,

Вишиваючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

Ой кум до куми залицявся,

Одягнути сорочечку обіцявся,

Він її одягав,

Одягаючи казав:

«Ти, кума, ти, душа,

Ти кругом, кума, ох і хороша!»

***

Ой ти, дівчино зарученая

«Ой ти, дівчино зарученая,

Чого ти ходиш засмученая?»

«Ой ходжу, ходжу засмученая,

Що не за тебе зарученая!»

«Ой ти, дівчино, словами блудиш —

Сама не знаєш, кого ти любиш!»

«Ой знаю, знаю, кого кохаю,

Тільки не знаю, з ким жити маю.

Ой знаю, знаю, із ким кохаюсь,

Тільки не знаю, з ким повінчаюсь.

Вийду на поле, гляну на море —

Сама я бачу, що мені горе.

Сама я бачу, чого я плачу:

Свого милого в вічі не бачу.

Буду стояти на тім камені,

Поки не прийде милий до мене.

Буду терпіти велику муку,

Поки не скаже: «Дай мені руку!»

«Ой ти, дівчино — чарівниченько,

Причарувала моє серденько.

Причарувала серце і душу,

Тепер тебе я любити мушу».

«Якби ж ти так знав з сіней до хати,

Як я умію та чарувати.

У мене чари — чорні брівоньки,

Моя принада — сама молода;

У мене чари завжди готові —

Біле личенько і чорні брови».

​***

Ой у вишневому садочку

Ой у вишневому садочку,

Там соловейко щебетав:

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Там соловейко щебетав.

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Там соловейко щебетав.

Ой у зеленому садочку

Козак дівчину умовляв.

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Козак дівчину умовляв:

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Козак дівчину умовляв:

«Ой ти, дівчино чорноброва,

Ой чи підеш ти за мене?

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Ой чи підеш ти за мене?»

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Ой чи підеш ти за мене?»

«Моя матуся тебе знає:

Ти той козак, що все гуляє!

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Ти той козак, що все гуляє».

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох,

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Ти той козак, що все гуляє».

«А я матусі не злякаюсь.

Якщо з тобою покохаюсь!

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох.

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Якщо з тобою покохаюсь».

Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох.

Ай-я-я, ох-ох-ох,

Якщо з тобою покохаюсь».

***​

Ой у лузі та ще й при березі

Ой у лузі та ще й при березі

Червона калина…

Породила молода дівчина

Хорошого сина.

Породила молода дівчина

Хорошого сина.

Вона його та ще й породила

В зеленій діброві,

Та не дала тому козакові

Ні щастя, ні долі.

Та не дала тому козакові

Ні щастя, ні долі.

Та й не дала тому козакові

Ні щастя, ні долі,

Тільки дала тому козакові

Та чорнії брови.

Тільки дала тому козакові

Та чорнії брови.

«Було б тобі, моя рідна мати,

Цих брів не давати,

Було б тобі, моя рідна мати,-

Щастя-долю дати!»

Було б тобі, моя рідна мати,-

Щастя-долю дати!»

Розвивайся а ти, сухий дубе,

Завтра мороз буде!..

Собирайся, молодий козаче,-

Завтра похід буде!

Собирайся, молодий козаче,-

Завтра похід буде!

«Я морозу та ще й не боюся —

Зараз розів’юся!»

«Я походу та ще й не боюся —

Зараз собернуся!»

«Я походу та ще й не боюся —

Зараз собернуся!»

​***

Ой у полі вітер віє

Ой у полі вітер віє,

А жито половіє,

А козак дівчину та й вірненько любить,

А зайнять не посміє.

А козак дівчину та й вірненько любить,

А зайнять не посміє.

Ой тим її не займає,

А що сватати має,

Ой тим же він, тим же та й не горнеться,

А що слави боїться.

Ой тим же він, тим же та й не горнеться,

А що слави боїться.

Сидить голуб на черешні,

А голубка на вишні,

Ой скажи, ой скажи, серце дівчино,

А що в тебе на мислі.

Ой скажи, ой скажи, серце дівчино,

А що в тебе на мислі.

А у мене те на мислі,

Що в тебе на думці.

Якби прийшов, прийшов до мене в садочок —

Посиділи б вкупці.

Якби прийшов, прийшов до мене в садочок —

Посиділи б вкупці.

​***

Ой у полі дві тополі

Ой у полі дві тополі,

Одна другу перехитує;

А в козака дві дівчини,

Одна одну перепитує:

«Подруженько, любесенька,

Чи бачила мого милого?» —

«Ой бачила, ще й видала,

Ще й трошечки з ним постояла.

Тяжко зітхав, тебе питав,

Чого вчора не виходила?»

​***

Тече річка невеличка

Тече річка невеличка

З вишневого саду…

Кличе козак дівчиноньку

Собі на пораду.

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Кличе козак дівчиноньку

Собі на пораду.

«Порадь мене, дівчинонько,

Як рідная мати,

А чи мені женитися,

А чи тебе ждати?

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

А чи мені женитися,

А чи тебе ждати?»

«Ой я тебе, козаченьку,

І раджу, й не раджу:

Я з тобою вечір стою,

На іншого важу.

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Я з тобою вечір стою,

На іншого важу».

«Бодай тебе, дівчинонько,

З твоєю радою:

Я до тебе з щирим серцем,

А ти з неправдою!

Гей-гей-, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Я до тебе з щирим серцем,

А ти з неправдою!

Бодай же ти, дівчинонько,

Тоді заміж вийшла,

Як у млині на камені

Пшениченька зійшла!

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Як у млині на камені

Пшениченька зійшла!»

«Бодай же ти, козаченьку,

Тоді оженився,

Як у лісі при дорозі

Сухий дуб розвився!

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Як у лісі при дорозі

Сухий дуб розвився!»

Ой у млині на камені

Пшениченька зійшла…

Ще молода дівчинонька,

А вже заміж вийшла.

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Ще молода дічинонька,

А вже заміж вийшла.

Ой у лісі при дорозі

Сухий дуб розвився…

Козак старий, літа пройшли,

А ще не женився.

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Козак старий, літа пройшли,

А ще не женився.

​***

Цвіте терен

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

А я, молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Іще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте —

Не будете спати,

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

Нехай іде, нехай іде,

Нехай не вернеться,

Нехай йому молодому

Щастя усміхнеться.

Нехай йому молодому

Щастя усміхнеться.

А я молода дівчина,

Не буду я спати,

Буду його виглядати,

День і ніч чекати.

Буду його виглядати,

День і ніч чекати.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


%d такие блоггеры, как: